Як вилікувати хронічний простатит

Як вилікувати хронічний простатит thumbnail

Хронический простатит — это воспалительное заболевание предстательной железы, которое имеет затяжной характер и тяжело поддается лечению. В отличие от острого простатита, причиной хронического воспаления простаты являются не только инфекционные агенты, но и различные нарушения нервной и эндокринной системы мужчины.

Что такое простата и какие у нее функции

Анатомически предстательная железа размещена ниже мочевого пузыря и окружает мочевыделительный канал со всех сторон. Можно выделить две основные функции простаты:

  • мочевыводящая — простата является транзитным органом, через который проходят мочевыводящие пути;
  • семяобразовательная — выделяет в просвет мочеточника секрет, который обеспечивает подвижность и живучесть сперматозоидов.

Хронический простатит — это вялопротекающее воспаление предстательной железы. Чаще всего болезнь возникает после острого простатита из-за неэффективного лечения.

В случае поражения желез простаты нарушается выделение простатического секрета, и наступает одно из самых сложных последствий воспалительного процесса в предстательной железе — бесплодие.

Функции простаты контролируются сложным каскадом гормональных взаимодействий (андрогенами, эстрогенами, гормонами гипофиза), из-за чего нарушения гормонального каскада приводят к поражениям предстательной железы.

Причины хронического простатита

Основная причина хронического простатита — невылеченный острый простатит. Неадекватная антибиотикотерапия, сопутствующие инфекции, которые ослабляют иммунную систему организма и несоблюдение предписаний врача — главные причины перехода острого простатита в хроническую форму. Такая форма хронического простатита носит название вторичной.

Между этим различают хронический простатит, который начинается самостоятельно. Такая форма хронического воспаления предстательной железы называется вторичной.

Основные факторы, которые влияют на развитие вторичных хронических простатитов:

  • Нарушение кровоснабжения предстательной железы.
  • Ослабленная иммунная система.
  • Злоупотребление алкоголем.
  • Злоупотребление острой пищей.
  • Нарушения половой жизни мужчины (слишком активная половая жизнь или слишком редкие половые контакты).
  • Переохлаждения или перегревания.
  • Частые нарушения функций кишечника (запоры).
  • Сидячий образ жизни.

Почти во всех случаях хронического простатита главной причиной возникновения заболевания являются бактериальные инфекции. Из-за вышеперечисленных факторов способность к инфицированию у бактерий значительно повышается, а нарушение иммунитета и кровоснабжения органа приводят к отсутствию адекватной реакции организма на инфекцию. Именно поэтому хронический простатит протекает вяло, длительно и тяжело поддается лечению.

Симптомы хронического простатита

Протекание хронического простатита характеризуется чередованием длительных периодов затишья и кратковременных периодов обострения.

Во время периодов затишья болезнь может вообще не проявляться никакой симптоматикой и не беспокоить больного. Такие периоды могут длиться месяцами или даже годами. В периоды обострения хронического простатита может наблюдаться учащенное мочеиспускание, боль и неприятные ощущения в области промежности. Иногда боль может отдавать в яички и пах. Боль усиливается при продолжительном сидении, и уменьшается после двигательной активности. Ярким симптомом болезни является мочеиспускание вялой струей из-за нарушения проходимости простатической части уретры. После мочеиспускания часто наблюдается так называемая простаторея — выделения мутноватого секрета предстательной железы. Поскольку простата является центром эякуляции у мужчин, при хроническом простатите наблюдаются нарушения половой функции. Они проявляются эректильной дисфункцией полового члена и отсутствием оргазма. К данным симптомам присоединяется неспособность простаты в достаточном количестве синтезировать простатическую жидкость, что приводит к бесплодию.

Отдельной болезнью со схожими симптомами является простатодиния. От хронического простатита она отличается отсутствием инфекции в предстательной железе, поскольку основная причина простатодинии — нейроэндокринные нарушения в организме.

Диагностика хронического простатита

Диагностировать хронический простатит довольно сложно, поскольку воспалительный процесс протекает вяло, и доказать наличие бактериальной инфекции довольно трудно.

  • На первом этапе диагностики проводят пальцевое ректальное обследование. Данный вид диагностики основывается на пальцевом обследовании прямой кишки, через которую можно пропальпировать предстательную железу и оценить изменения структуры простаты (дряблая, болезненная и тестоватая).
  • Вторым этапом диагностики является анализ предстательной жидкости. Для этого проводят массаж простаты, чтобы простимулировать выделение жидкости, после чего исследуют материал микроскопически и бактериологически. Наличие в жидкости бактерий, лецитиновых зерен и лейкоцитов указывает на простатит.
  • Иногда для точной формулировки диагноза этих диагностических методик мало. В таких случаях проводят инструментальные методы обследования. К ним принадлежат УЗИ предстательной железы (увеличение или склероз железы, остаточная моча в мочевом пузыре) и компьютерная томография. В сложных клинических случаях, когда трудно отличить хронический простатит от аденомы, проводится биопсия предстательной железы — иссечение тканей железы для гистологического исследования.

Как лечить хронический простатит

Лечение хронического простатита должно быть комплексным и состоять из антибактериальной терапии, общеукрепляющей терапии и местного воздействия на железу.

Основным звеном терапии хронического простатита является антибиотикотерапия. Перед назначением антибиотиков обязательно определяется чувствительность возбудителя. Выбор группы антибиотиков зависит от результатов данного теста. Чаще всего хороший эффект дают антибиотики цефалоспоринового ряда, макролиды, тетрациклиновые антибиотики, уроантисептики (фуразидин, нитроксолин, налидиксовая кислота и другие). Для рассасывания инфильтратов, которые возникают в простате при хроническом воспалении, назначают гиалуронидазу. Курс терапии длится в среднем 15 дней. Иногда для большей эффективности антибиотикотерапии нужно предварительно обострить вялопротекающий воспалительный процесс в железе посредством введения пирогенала.

Медикаментозную терапию должна сопровождать местная физиотерапевтическая терапия:

  • Массаж предстательной железы.
  • Горячие клизмы с настоем ромашки.
  • Ректальная диатермия.
  • Ректальная грязетерапия.
  • Горячие сидячие ванны.
  • Рефлексотерапия (иглоукалывание, лазерная акупунктура).
  • УВЧ-терапия.

Курс лечения нужно сочетать с активным способом жизни и обязательно исключить употребление алкоголя и острой пищи.

Прогноз хронического простатита

Хронический простатит относятся к болезням, которые плохо поддаются лечению. Приблизительно в 25% случаях удается только купировать обострение болезни, но не вылечить ее. Особенно тяжело поддаются лечению формы хронического простатита, которые осложняются нижнедолевой обструкцией (сужением) мочевыделительного канала.

Внимание! Данная статья размещена исключительно в ознакомительных целях и ни при каких обстоятельствах не является научным материалом или медицинским советом и не может служить заменой очной консультации с профессиональным врачом. За диагностикой, постановкой диагноза и назначением лечения обращайтесь к квалифицированным врачам!

  Количество прочтений: 2724

  Дата публикации: 06.11.2017

Источник

Простатит – досить розповсюджене захворювання. І часто чоловіки ставлять урологам питання «Чи можна вилікувати простатит?»

Чоловіками рідко сприймаються всерйоз перші ознаки простатиту. Вони є слабко вираженими, і представники сильної статі часто воліють просто не звертати на них увагу. Легковажність стосовно власного здоров’я може призвести до безлічі небажаних наслідків. Щоб цього не допустити, чоловікам важливо ретельно стежити за власним здоров’ям, а в дорослому віці після 25 років обов’язково вживати профілактичні заходи, які допоможуть запобігти розвитку простатиту.

Важливо бути в курсі перших симптомів захворювання, чути власний організм, при найменших змінах негайно записуватися на прийом до лікаря. Це захворювання самостійно не пройде, а відкладання консультації в профільного фахівця здатне лише збільшити проблему. При простатиті чоловік починає відчувати проблеми в процесі сечовипускання. У багатьох порушується еректильна функція та знижується лібідо. Якщо не скористатися послугами досвідченого лікаря, то практично в половині випадків можна одержати одну з форм безплідності.

Якщо передміхурова залоза не буде здатна виробляти необхідну кількість секрету, це призведе до порушення рухливості сперматозоїдів. Симптоми, описані нижче, виникають не лише при простатиті. Вони можуть супроводжувати аденому або рак. Тому важливо пройти комплексне обстеження, після якого профільним лікарем буде поставлений точний діагноз і розроблена індивідуальна схема лікування.

Які перші ознаки простатиту?

Форми простатиту можуть бути різними, але симптоми в чоловіків однакові.

Так, при захворюванні відбуваються наступні основні зміни в організмі:

  • внаслідок здавлювання сечового каналу сечовипускання стає ускладненим;
  • у процесі сечовипускання можуть відчуватися печіння, біль;
  • зниження потенції;
  • прискорене сім’явиверження;
  • порушення ерекції;
  • ослаблення оргазму.

Усі ці симптоми обумовлюють у чоловіків стан тривожності й загальну психологічну пригніченість. Це відбувається через переживання із приводу проблем у сечостатевій системі. Важливо з появою кожного із симптомів, навіть при його слабко вираженій формі, негайно записатися на прийом до лікаря. Стрес, який відчуває чоловік внаслідок проблем зі здоров’ям, є чинником, що додатково послаблює організм. Це значною мірою ускладнює лікування, що стає причиною прогресуючого стану пригніченості.

Багато чоловіків, які зіткнулися із захворюванням, потрапляють у свого роду замкнене коло, з якого їм самостійно вибратися не виходить. Тому поряд із традиційною терапією лікарі призначають антидепресанти, що дозволяють на психічному рівні допомогти процесу лікування й прискорити одужання.

Що таке простатит?

Це захворювання являє собою запалення передміхурової залози. Цей орган ще називають простатою. Для чоловічих репродуктивних органів ця залоза є другорядною частиною. Вона розташовується навколо шийки сечового міхура й знаходиться над ним. Розташовується навколо сечовивідної трубки й обумовлює багато неприємних симптомів захворювання. Якщо відбувається запалення, залоза збільшується в розмірі й починає здавлювати сечовивідний канал. Це викликає ускладнення, які чоловіки відчувають під час сечовипускання.

Основними причинами виникнення простатиту є наступні:

  • при великій вазі й малорухливому способі життя відбувається порушення кровообігу в органах малого тазу, що може призвести до запалення простати;
  • проникнення інфекції в орган приводить до його запалення; найчастіше простатит можуть викликати сечостатеві інфекції, рідше – грип, ангіна та ін.;
  • проникнення в простату бактерій внаслідок незахищеного статевого акту;
  • травми тканин і органів малого тазу (це захворювання вважається професійним для водіїв, чий робочий графік пов’язаний зі збільшеним навантаженням на м’язи промежини, а також вібраціями й тряскою);
  • низька фізична активність і часті переохолодження здатні призвести до запалення простати;
  • збій гормонального балансу й хронічні захворювання сечостатевої системи;
  • нерегулярне статеве життя;
  • затримка сечовипускання;
  • перервані статеві акти.

Якщо вести малорухливий спосіб життя, значною мірою страждають нервова, ендокринна й серцево-судинна системи. Порушення кровообігу артерій малого тазу обумовлює виникнення застійних явищ. Простата починає зазнавати кисневого голодування, що створює умови для розмноження в ній патогенних мікроорганізмів. Такі фактори не можуть стати першопричиною простатиту, але вони створюють сприятливі умови для проникнення інфекції в передміхурову залозу.

Часто причинами вторинного інфікування простати стають запалення в прямій кишці або сечівнику. Інфікування буває висхідним і спадним. У першому випадку до передміхурової залози мікроби піднімаються від зовнішнього уретрального отвору. У другому – вони проникають у простату разом з потоком інфікованої сечі.

Шкідливі звички, малорухливий спосіб життя, нездорове харчування – усе це впливає на стан імунної системи. Якщо захисні властивості організму ослаблені, він стає дуже вразливим для інфекцій і бактерій, що стає причиною запалення передміхурової залози.

Чи можна вилікувати простатит самому?

Самолікування – це те, що в жодному разі не можна використовувати з появою симптомів простатиту. Без сучасного діагностичного обладнання та лабораторних аналізів не можна поставити діагноз. Лише уролог зможе вірогідно оцінити клінічну картину. Самолікування не лише не принесе бажаного результату, але й здатне погіршити ситуацію.

Важливо пам’ятати, що описані вище симптоми можуть спостерігатися й при аденомі, а також онкології. Тому діагностика необхідна ще й для того, щоб виключити ці небезпечні захворювання. Важливо вчасно відвідувати лікаря й проходити лікування, дотримуючись його рекомендацій. Лише такий підхід дозволить позбутися проблеми й уникнути її небезпечних наслідків для здоров’я.

Важливо стежити й піклуватися про стан власного здоров’я. Лікарі завжди готові прийти на допомогу, важливо просто записатися на прийом і одержати консультацію. Сучасна медицина має у своєму розпорядженні методики лікування запального процесу в передміхуровій залозі. Чим раніше звернутися за кваліфікованою допомогою, тим швидше настане одужання.

Простатит лікується комплексно за допомогою різних медикаментозних препаратів. Схема лікування вибирається індивідуально залежно від клінічної картини й віку. Тому без звернення до медичного центру не обійтися, і ні про які народні методи, а також самолікування не може бути мови.

Види простатиту

Для початку слід розуміти, що захворювання може протікати у двох формах: гострій і хронічній. У першому випадку можливе загальне нездужання, підвищення температури. Хворі починають відчувати яскраво виражений біль у промежині, а також у паховій області. Відчуття можуть підсилюватися під час дефекації та сечовипусканні.

Виникає дратівливість і підвищена збудливість. Це відбувається внаслідок частих позивів у туалет і відсутності повноцінного полегшення, оскільки сечовий міхур повністю не звільняється.

Хронічна форма захворювання протікає без яскраво виражених симптомів. Багато пацієнтів не звертають увагу на існуючий незначний дискомфорт, не поспішають звертатися до лікаря. Обидві форми захворювання характеризуються зовсім різними підходами до лікування.

Багато чоловіків, відчуваючи погіршення здоров’я, не хочуть самі собі в цьому зізнаватися і звертаються до лікарів, коли вже проблема стає серйозною і яскраво вираженою. При хронічній стадії захворювання болі не є сильними і проходять досить швидко. Утома виникає в будь-якому разі на фоні ослаблення організму, але багато хто списує це на відсутність відпочинку. Важливо щорічно проходити профілактичні огляди, під час яких фахівці зможуть виявити небезпечне захворювання на ранніх стадіях. Це дозволить негайно приступити до лікування.

При хронічній формі відбуваються зміни в сексуальному житті, знижується яскравість емоцій під час сексу, скорочується час статевого акту. У сечі з’являються білі «пластівці», які можна побачити неозброєним оком. Вранці можливі виділення з уретри.

Якщо гостру стадію захворювання сучасній медицині перемогти легко, то лікування хронічної форми може значно затягнутися. Коли лікування розпочато вчасно, захворювання не призведе до серйозних наслідків у сексуальному житті.

Скільки часу лікується простатит?

Більшість чоловіків цікавиться питанням, скільки ж часу забере лікування. Однак, передбачити це заздалегідь неможливо. Усе залежить від клінічної картини, своєчасності звернення й індивідуальних особливостей організму. Якщо суворо виконувати всі рекомендації лікуючого фахівця, із проблемою можна впоратися й повернутися до нормального життя. Важливо в жодному разі не займатися самолікуванням і негайно звернутися за кваліфікованою допомогою. Симптоми гострої форми можна зняти в короткий термін, прибравши біль і дискомфорт.

Де болить при простатиті?

Як уже говорилося, при цьому запальному процесі в чоловічому організмі болісні відчуття виникають в області промежини й паху. Також пацієнти можуть відчувати печіння в сечівнику та внизу спини. Під час дефекації й випущенні сечі такі відчуття можуть у значній мірі підсилюватися. У будь-якому разі діагноз може поставити лише профільний фахівець. Будь-які симптоми – це лише привід припускати якісь захворювання. Без комплексної діагностики жоден фахівець не візьме на себе відповідальність за постановку діагнозу й лікування.

Хто лікує простатит?

Лікуванням цього складного розповсюдженого захворювання займаються лікарі-урологи. Урологи мають у своєму розпорядженні сучасні методики, що надають можливість точно діагностувати захворювання й призначати ефективне лікування. Залежно від причин виникнення запалення простати. Відповідно до змін, що відбуваються в ході лікування, спочатку призначена схема може коректуватися.

Як визначити простатит?

Самостійно визначити простатит неможливо. Під час виникнення вищеописаних симптомів захворювання можна лише підозрювати. Важливо вчасно звернутися до лікаря. Відповідно до наявної симптоматики лікар призначить ряд досліджень, результати яких допоможуть йому встановити точну картину й прийти до єдино правильного висновку про наявність певного захворювання.

Для постановки точного діагнозу в сучасній медицині використовуються наступні види діагностичних досліджень:

  • пальпація – фізикальне обстеження, що надає можливість визначити розміри залози;
  • ультразвукове обстеження, яке проводиться трансректально через пряму кишку за допомогою спеціального датчика;
  • мазок з уретри, що дозволяє досліджувати секрет залози, визначити наявність бактерій;
  • загальний аналіз сечі;
  • дослідження еякулята;
  • визначення рівня спеціального білка, який виробляється клітинами простати й називається ПСА;
  • бактеріологічне й цитологічне дослідження сечі;
  • цистоскопія – діагностика, яка використовується суворо за медичними показниками й застосовується, якщо передбачається хірургічне втручання;
  • уродинамічне обстеження та ін.

Відразу всі види діагностики, звичайно ж, не використовуються. Урологи призначають кілька з перерахованих залежно від клінічної картини. У кожному разі лікареві необхідно максимально достовірно встановити картину подій. Тільки після збору анамнезу й проведених обстежень він буде мати у своєму розпорядженні необхідні дані для призначення ефективного лікування й допоможе пацієнтові перемогти небезпечну недугу.

Наведений перелік діагностичних методів може бути не лише зменшений, але й збільшений. Усе залежить від потреб лікаря й підозр, які в нього виникли внаслідок наявної симптоматики. Сьогодні існує безліч методів лікування запалення простати. Вони всі підходять при певній клінічній картині й при правильному виборі є ефективними.

Важливо звертатися до досвідченого уролога, який працює в медичному центрі, здатній забезпечити повний спектр діагностичних обстежень. Це пов’язано не лише з комфортом для пацієнтів, але й зі швидкістю передачі інформації, злагодженістю роботи колективу. Серед препаратів, які широко застосовують під час лікування запального процесу в передміхуровій залозі, можна виділити знеболюючі засоби, антибіотики, необхідні при бактеріальній формі захворювання. Також використовуються засоби, здатні зменшити набряк простати, і багато інших.

Тільки комплексна терапія, запропонована лікарем, дозволить домогтися бажаного результату й уникнути різноманітних ускладнень. Звертайтеся в сучасні медичного центру, стежте за здоров’ям особливо ретельно, не забувайте про важливість профілактичних оглядів. Лише в такий спосіб можна зберегти здоров’я на довгі роки й запобігти розвитку різних захворювань.

За матерiалами onclinic.ua.

Источник